П`ятниця
19.04.2024
16:39

Юрій Арламовський. Сторінки історії.

Школа в 1944-1967рр.

20 березня 1944р. бійці 13-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М.П. Пухова, зокрема 20-ї мотострілецької бригади та 2-ї кавалерійської дивізії під командуванням генерала Х.Д.Мамсурова визволили місто Радивилів. Та бої в районі Радивилів - Броди тривали до 11 квітня. Але воєнні дії тут продовжувались до 15 липня, коли радянські війська прорвали фронт  і 16 липня визволили Броди. Жителі Радивилова почали повертатись з евакуації. Відновили роботу райком партії, райвиконком, інші організації.

1 серпня 1944р. приступив до виконання обов’язків директора середньої школи Пилипейко Трохим Давидович. Були призначені районним відділом народної освіти перші вчителі: Пагубко Клавдія, Кіщун Надія, Карпець Зінаїда (1-4 класи), Баланік Ольга (вчителька української і російської мови). Пізніше появились інші вчителі: Пряда Євдокія Олександрівна, Черниш Галина Федорівна, Береза Зінаїда (1-4 класи), Носенко Ганна – (вчителька математики). Черниш Іван  Сергійович був військовим керівником 5-8 класів. Тимчасово виконувала обов’язки завуча школи Баланік Ольга. Вчителі, техпрацівники, учні та батьки ремонтували класні кімнати, приносили з дому столи та стільці.

1 вересня розпочався 1944-1945 навчальний рік. За “парти” сіли понад 200 учнів 1-9 класів. Не було підручників, зошитів, ручок та чорнила. Учні писали на старих газетах, різних бланках. Як згадував колишній учень Арламовський Юрій Григорович, 1938р.н., доводилось писати на військових картах, які залишились від німецького штабу, що розташовувався в їхньому будинку. Чорнило виготовлялось з бузини, пера прив’язували до паличок. Учні навчались у дві зміни. 1-ша зміна розпочиналась о 9 год ранку. Але всі вчителі та учні повинні були приходити на 8.30. Зарядка була о 8.40 і тривала 7-8 хв. З учнями 1-4 класів займалась Пряда Є.О., 5-8 кл. – Черниш І.С. Після зарядки обидві групи об’єднувалися і слухали політінформацію, яка тривала 4-5 хв. Вона проводилась тричі на тиждень: в понеділок, середу, п’ятницю вчителями Шуленко М., Прядою Є., Березою З.

Протягом навчального року була велика плинність кадрів. Окремі вчителі працювали лише по декілька місяців або навіть тижнів. Вони переходили працювати в різні районні організації або виїжджали за межі району, області.

В школі ставились великі вимоги до дотримання учнями свідомої дисципліни та якісного навчання. Запізнення учнів на уроки вважалось як запізнення батьків на працю. Директор школи зобов’язував військового керівника Черниша І.С. давати таким учням різні наряди, або їх посилати додому за батьками. За часті пропуски занять, спізнення, порушення трудової дисципліни, нетактовне поводження з своїми однокласниками та старшими учням знижували поведінку за чверть, повний навчальний рік, виключали із школи спочатку на 2 тижні, а потім на 1 рік.

Окремих учнів V-VІІІ класів через їх непідготовленість для того класу, в якому вони навчались, неуспішність з багатьох предметів, було переведено до нижчого класу. Заборонялось вчителям опитувати учнів в останні дні чверті після уроків, організовувати заліки з метою підвищення оцінки.

Розпочала з 11 січня 1945 року роботу шкільна бібліотека. Бібліотекарем було призначено Пагубко К.В. Книжки видавались учням у вівторок, четвер і суботу з 14 години дня.

З 1 серпня 1944р. техпрацівницями працювали Степанюк Віра і Степанюк Наталія, які не мали можливості щодня мити підлогу в класах. Тому дирекція школи зобов’язувала вчителів та учнів організовувати справу так, щоб у класах було чисто, мити підлогу один раз на тиждень.

Хлопці 1-7 класів були пострижені, а учням 8-10 класів дозволялись лише короткі зачіски.

Великого значення надавалось виконанню, так тоді говорилось, Сталінського закону про всеобуч. Всі діти шкільного віку 7-15 років повинні були навчатись. За це персональну відповідальність несли дирекція і вчителі школи. В кожному класі був заведений зошит, в якому записували учнів, що пропускали уроки, запізнювались, погано навчались. Після закінчення занять черговий вчитель збирав всіх учнів, які одержали незадовільні оцінки, направляв у великий клас і здавав новому черговому вчителеві. Тут учні виконували домашні завдання. Після обіду вчителі приходили до школи і перевіряли, як учні підготувались до уроків. Був також заведений зошит обліку прибуття і залишення вчителями школи після закінчення робочого дня. Підручники і канцелярське приладдя одержували з Києва, туди з 10 до 25 січня 1945р. був відряджений Тушаковський П.І.

Наступила сувора важка зима 1944-1945рр. Вчителі та учні навчались одягнені. В зв’язку з тим, що в школі був один техпрацівник, який одночасно виконував обов’язки завгоспа і в умовах міста неможливо навіть за гроші знайти людей, які б заготовляли дрова для опалення класних кімнат, дирекція разом з класними керівниками склала графік заготівлі дров учнями та батьками. Кожний класний керівник після уроків з 3-ма учнями заготовляв дрова і відповідав за опалення своєї класної кімнати.        Для учнів 1-2 класів дрова заготовляли їх батьки. Черговий вчитель щодня до уроків перевіряв, чи палились груби в класних кімнатах та їх готовність до роботи, і доповідав директору школи.

Проводились заняття з ППХО (протиповітряної хімічної оборони). В 5-7 класах їх вели класні керівники, у 1-4 класах – класоводи, а в 8-9 класах військовий керівник Черниш І.С. Необхідно було здати норми по ППХО до 25 квітня 1945р.

План підготовки і проведення екзаменів був затверджений на педраді. Випускні екзамени були в 4 і 7 класах. Учні 4 класу здавали українську і російську мову, арифметику, географію та історію. Випускники 7 класу – 9 предметів. Екзаменаційну комісію очолював директор школи. До складу її входили вчителі та представники районного відділу освіти.

Для допомоги учням були організовані консультації з усіх предметів, які проводились щодня з 17 до 19-ої год. Екзамени були в усіх 4-9 класах. Учні, які мали спеціальні медичні довідки,  переводились до наступних класів або випускались з 4 і 7 класів згідно позитивних річних оцінок.

Вчителі, яким надавалась тарифна відпустка, повідомляли дирекцію, де вони будуть її проводити.

Незважаючи на важкі умови того навчального року, значна частина учнів успішно закінчила навчання.

В 1945 – 1946 навчальному році було понад 250 учнів, яких навчали більше 15 вчителів. Був встановлений день класного керівника. Кожної суботи він з учнями обговорював стан відвідування та успішності класу, проводив різні заходи політико-виховного  значення. Було організовано щомісячний випуск загальношкільної газети  “За якість навчання” вчителями та учнями  8-10 класів.

Зверталась велика увага на гігієнічно-санітарний стан школи та учнів. Відповідав за це Черниш І.С. Всі порушення записувались в санітарний журнал. Черниш І.С. ніс персональну відповідальність за санітарний стан школи не лише перед директором, а й перед санінспектором.

Для кращої організації військово-фізичної підготовки учнів та військово-масової роботи в школі були призначені командири взводів і відділень для 5-7 класів з числа учнів 8-10 класів. Вони проводили фіззарядку, допомагали військовому керівнику Макусі Василю Васильовичу, який був призначений з 1 грудня 1945р.

Вчителі та учні 5-10 класів взяли активну участь в конкурсі із виготовлення наочних посібників. Той навчальний рік закінчили 5 учнів 10 класу. Це був перший випуск школи. В наступному, 1946-1947 навчальному році навчалось майже 500 учнів і було понад 20 вчителів. В складі школи були комбіновані російськомовні класи: 1-2 класи - 34 учні, 3-4 класи 31 учень, яких  навчали Барзанівська З.А. та Глазовська М.А. Було 16 класів – комплектів: 1-4 по 2 класи, 5-10 по 1 класу. Працювали 8 гуртків: співочий – (керівник – директор школи Пилипенко Т.Д.), літературний, танцювальний, фізкультурний, юннатів, безвірників (юних атеїстів).

Для підвищення методичної майстерності були створені методсекції: вчителів 1-4 класів, мови і літератури (керівник Пилипенко Т.Д.), математики та фізики, історії, географії та природознавства. Вчителі здійснювали роботу з ліквідації неписьменності і молописьменності серед жителів міста. За ними були закріплені дані особи.

В 1946р. секретар ЦК з питань ідеології А. Жданов головні удари радянської пропаганди спрямував проти журналів “Звезда”, і “Ленинград”, де друкувала свої твори поетеса Анна Ахматова  та письменник Михайло Зощенко, звинувачуючи їх в  аполітичності, розтлінності, наклепах на радянську дійсність. Для перевірки шкільної бібліотеки по вилученню творів Ахматової і Зощенка була створена комісія в складі бібліотекаря Пагубко К.В., вчителів російської мови та літератури Стовбун Л.С. і Паторочі О.Т. Комісія після перевірки бібліотеки склала акт на вилучену літературу.

У грудні 1946р. для вивчення нового українського правопису був організований гурток, в якому навчались всі вчителі школи. Керівником гуртка була Стовбун Л.С.

На виконання наказу Рівненського облвно від 3.12.1946р. “Про підготовку і проведення зимового спортивного сезону 1946-1947рр. в школах”, було організовано в школі спортивне товариство. До 1 березня 1947р. учні повинні були здати нормативи комплексу БГПО (Буть готовий до праці і оборони) та ГПО (Готовий до праці і оборони) з лижної підготовки. І комплекс БГПО – для учнів 5-7 класів, ІІ – для 8-10 класів.

Військовий керівник школи Макуха В.В. разом з учнями обладнав дві льодові гірки, одну ковзанку, провів внутрішкільні змагання з лижної підготовки під час січневих канікул 1947р., підготував шкільну команду до районних змагань.

Заборонялось учням школи відвідувати міський клуб вечорами, особливо танці. За порушення “Правил для учнів”, за невиконання наказів адміністрації школи їм оголошувалась догана, знижувалась оцінка з поведінки за чверть.

Знову наступили випускні та перевідні екзамени. Учні 4 класу вже складали 6 екзаменів: з української мови (письмовий та усний), російської мови (усний), арифметики, історії, географії. Випускники 7 класу - з 10 предметів, 10 класу – з 11 предметів.

Школу закінчили 17 учнів. Серед них Владзимирська Олена Василівна – доктор медичних наук, професор Львівського медичного університету імені Данила Галицького, Волянюк Михайло Михайлович – кандидат історичних наук, колишній директор філіалу музею В.І. Леніна (тепер Національний музей), Мартинюк Алевтіна Петрівна, Підпалюк Алла Павлівна – колишні вчителі нашої школи, Гуменюк Модест Данилович – лікар-невропатолог залізничної лікарні м. Сміла Черкаської області, Токмина Євгенія Євдокимівна – колишня вчителька СШ №2 міста, Боровий Євгеній Максимович – доктор медичних наук, колишній головний лікар Рівненської обласної лікарні, заслужений лікар України, відомий хірург, бувший завідуючий хірургічним відділенням обласної лікарні (помер у 2004р.). Це був 2 випуск середньої школи.

В 1947-1948 навчальному році школа працювала в складі 15-ти класів – комплектів, які нараховували понад 450 учнів. Їх навчали більше 20 вчителів. Педагогічний колектив повинен був виконувати Сталінський закон про всеобуч, різні громадські доручення, в тому числі збирання державної грошової позики з населення міста, брати активну участь в різних виборчих кампаніях. Вчителі та учні відзначили 30-ти річчя Жовтневої революції. Вони були також свідками депортації наших земляків до східних районів СРСР за участь в загонах УПА і підтримку національно–визвольної боротьби.

З 1 серпня 1947р. вчителем іноземної мови працював Підпалюк Ігор Павлович, 1921р.н., колишній учень школи, пізніше вихованець Бродівської гімназії. З 1960р – вчитель СШ №2, з 1967 до 1970р – заступник голови виконкому Радивилівської районної Ради, потім завуч Радивилівської СШ №2, вчитель Немирівської школи, помер в 1993р. З 13 жовтня 1947р. обов’язки директора школи почала виконувати Максименко Ганна Іванівна, колишній інспектор шкіл Радивилівського районного  відділу освіти.

Вона продовжувала боротьбу за зміцнення трудової дисципліни, систематичне відвідування учнями школи. Розпалений у Москві в серпні 1946р  антиінтелігентський вогонь А.Ждановим – секретарем ЦК ВКП(б), перекинувся в Україну. Заповзятливі сталінські прислужники в ЦК КП(б)У відповідно до рішень  ЦК ВКП(б), прийняли свої постанови, у тому числі “Про перекручення і помилки  у висвітленні  історії української літератури” в “Нарисі історії української літератури”, ”Про журнал “Вітчизна” і ряд інших,  в яких знову говорилося про боротьбу з українським буржуазним націоналізмом.

У вересні 1947 року на пленумі Спілки письменників України було розгорнуто жорстоку критику  письменників  О.Вишні, М.Рильського, І.Сенченка, Ю.Яновського, звинувативши їх в “націоналізмі”,  “петлюрівщині”. Під час інспекторської  перевірки школи в листопаді 1947 року вчительку  української мови і літератури Селезньову Т.Й. було піддано критиці. З’ясовуючи  на уроці  з  української літератури  в 10 класі тему ”Особливості розвитку української  радянської  літератури  в  30-х роках”, особливо  творчість М.Рильського, вона жодним словом не обмовилась  про “націоналістичні  погляди” М.Рильського, суворо засуджені вище згаданими постановами ЦККП(б)У  та пленумом Спілки  письменників України.

Крім того, вчителька в кінці  уроку зробила висновок, що “українська радянська література є найпередовішою, найреволюційнішою  літературою серед  літератури  радянської”.

А це вже  взагалі твердження, на думку перевіряючих, було зовсім  безпідставним та суперечило ідеологічним настановам партії. Згідно рішення педради школи від 15 травня 1948 року через неякісне засвоєння програмового матеріалу було залишено на повторний курс 15 учнів IV-IX класів, 18 учнів одержали роботу на літо з ряду предметів. Згідно інструкції про перевідні та випускні екзамени 23 учні V-IX класів були звільненні від екзаменів з української мови, тому що вони вивчали її перший рік, а окремі учні – другий рік.

Школу закінчили 11 учнів. Туркевич Василь Васильович – кандидат фізичних наук, доцент Львівського національного університету ім.Івана Франка (помер в 2004р.), Копцюх Анатолій Олексійович, Швора Людмила Дмитрівна, Хмілевська Антоніна Казимирівна – вчителі шкіл району, Заморський Кирило Михайлович – колишній відповідальний працівник Львівського обласного управління аптек.

Влітку 1948 року ряд вчителів було відкликано з чергової відпустки для підготовки школи до нового навчального року та проведення роботи з відставаючими учнями.

З 19 серпня 1948 року вчителем історії V-X класів було призначено Худолєєва Федора Петровича, пізніше завуча і директора школи, а вчителем біології та хімії – Чирву (Горлач) Марію Яківну.

В післявоєнні роки до 1956 року учні 8-10 класів повинні були платити за навчання 150 крб. за рік рівними частинами до 15 вересня і до 15 лютого по 75 крб. Від плати звільнялись сироти, напівсироти, діти, батьки яких були інвалідами Великої Вітчизняної війни. Через низьке матеріальне становище батьки несвоєчасно вносили плату. 27 жовтня 1948р. 72 учні 8-10 класів були виключені зі школи за невнесення плати за навчання аж до погашення заборгованості. Вчителі,  які не мали педагогічної освіти, звільнялися з роботи. Під час відзначення радянських державних свят (Жовтневої революції, 1-го Травня) в школі встановлювалось цілодобове чергування вчителів. Вчителі брали активну участь в роботі з ліквідації неписьменності і малописьменності населення в селах району: Батькові, Підзамчому, Немирівці, Гаях-Лев’ятинських та в місті серед допризивної та призивної молоді. В квітні 1949р. було приведено в належний вигляд шкільне подвір’я і садиба: вчителі та учні загортали окопи, садили дерева, декоративні кущі та квіти. 22 травня 1949р. відбулась шкільна спартакіада учнів 1-5 класів з фізичної підготовки. Учні, які не з’явились, повинні були  складати залік з фізичної культури 24 травня. З 1 липня 1949р. замість Макухи В.В. вчителем фізкультури був призначений Кокошко А.С. З 1 вересня 1949р. вчителем математики 5-7класів почав працювати Горлач Михайло Карпович, вчителем фізики 6-7 класів Москаленко (Повх) Єфросинія Іллівна. З 1 вересня 1949р. була звільнена з посади директора школи Максименко Г.Р., тимчасово виконував обов’язки директора Худолєєв Ф.П. З 1 вересня 1949р. почала працювати вчителем іноземної мови в 5-8 класах Підпалюк Алла Павлівна. Вона була класним керівником в 5-Б класі. За спогадами колишньої учениці, пізніше вчительки нашої школи  Іванюк (Арламовської) Катерини Миколаївни, 1938р.н. Алла Павлівна була чуйною, тактовною, уважною, доброзичливою вчителькою і вихователькою. Вона вже тоді здійснювала індивідуальний підхід до кожного учня. 9 вересня 1949р. вчителем математики в 5-7 класах був призначений Захаров Мойсей Ілліч.  

В 1949-1950 навчальному році школа працювала в складі 16-ти класів-комплектів, які нараховували 586 учнів. Їх навчали понад 20 вчителів. В І класі було 42 учні (вч. Фесюн З.П.), в VІ-Б – 44, в VА – 43 учні. В жовтні 1949р. учні розпочали збір насіння лісових дерев: жолудів, насіння акації, клену, соснових шишок, каштанів та інших. Кожен учень 1-4 класів повинен був назбирати по 3 кг. жолудів, 5-10 кл. – 5 кг.  Організовувались групові походи в ліс.  Кошти за зібране насіння надходили у фонд всеобучу. Вони витрачались на придбання одягу, взуття для сиріт, напівсиріт, дітей з малозабезпечених сімей. В січні 1950 року почала працювати російськомовна початкова школа в складі двох класів-комплектів (І-ІІІ і ІІ-ІV) і нараховувала понад 30 учнів.

Завідуючою школи була Ширяєва, яка навчала учнів ІІ-ІV класів. А класоводом І-ІІІ класів працювала Крюкова Лідія Михайлівна. Українську мову викладала Кокошко Зінаїда Яківна, яка була старшою піонервожатою нашої школи з 1946 року. Учнями цієї школи були діти військовослужбовців (в районі сіл Крупця і Михайлівки розташовувались військові аеродроми), працівників райкому партії, райвиконкому та інших установ.

 

Приміщення російськомовної початкової школи

(тепер житловий бцдинок)

 

Школа працювала в корпусі №2 (дерев’янне приміщення школи), потім її перевели в будинок на розі вулиць Кременецької і Маркелова. Тепер це жилий будинок. Вона проіснувала до середини 50-х років. Учнів школи пізніше возили спеціальним військовим автобусом в м. Броди в російськомовну середню школу.

1 лютого 1950р. директором школи був призначений Дроздов Василь Данилович, вчитель історії, який був переведений з м.Березне Рівненської обл. ЦК ВЛКСМ спільно з міністерством освіти РРФСР організували влітку 1950р в м. Москві Всесоюзну виставку кращих учнівських саморобних приладів з фізики. Вчителі математики і фізики  Захаров М.І. та Лінник М.С. брали участь в цій важливій роботі. В березні 1950р. було відкрито гуртожиток (інтернат) для учнів з сіл району, які навчались у 8-10 класах. Для вихованців інтернату були розроблені правила внутрішнього розпорядку. Вихователем були Селезньова Г.Й., потім Горлач М.К., старостою – Дзьобак Василь. На засідання педрад виносились в основному загальні питання: “Переоблік учнів 7-15 років”, “Стан навчально-виховної роботи в школі”, “Звіти класоводів, класних керівників і вчителів за І чверть”, і т.ін. Засідання були 2-3 рази в чверть. Під час фронтальної перевірки школи інспекторами облвно і райвно в лютому 1950р. зверталась особлива увага на комуністичне виховання учнів, на боротьбу з проявами українського буржуазного націоналізму, на посилення атеїстичної роботи. Окремі вчителі були піддані критиці через те, що вони – не комсомольці і відвідували церкву. За рішенням педради від 16 травня 1950р. через неякісне засвоєння програмового матеріалу були залишені на повторний курс 9 учнів І-ІV класів, 5 учнів 5-А класу. На базі школи 25 червня 1950р. був проведений районний піонерський зліт, в якому активну участь брали всі піонери нашої школи. Вони підготували основний виступ художньої самодіяльності. Приміщення школи було святково прикрашене лозунгами, плакатами, прапорами, портретами вождів-керівників партії та уряду.

В 1950-1951н.р. школа працювала в складі 18 класів-комплектів, які  нараховували понад 630 учнів. Навчали більше 25 вчителів. З 16 серпня 1950 року вчителем математики і фізики почала працювати Худолєєва (Довгалюк) Катерина Петрівна, вчителем фізвиховання – Кокошко Андрій Семенович, з 1 вересня вчителем української мови і літератури в V-VI класах була призначена Кокошко Зінаїда Яківна, вчителем російської мови і літератури в VIII класах – Корнійчук Галина Климентівна. Вчителі знову включились у боротьбу за виконання Закону про всеобуч, у навчання неписьменних і малописьменних жителів міста по закріплених за ними мікрорайонах. За відмінні успіхи у навчанні і відмінну поведінку в І півріччі 1950-1951н.р. 16 учням І-VІІ класів було оголошено подяку і нагороджено книгами. За активну участь в учнівських концертах художньої самодіяльності на користь всеобучу і добру роботу спортивної групи (картирної) 58 учням V-X класів, з них 22 учням X класу, було оголошено подяку. За невиконання “Правил для учнів”, інші правопорушення було знижено оцінку за ІІ чверть 1950-1951н.р. з поведінки на “4” – 7 учням V-VІІІ класів, на “3” – учневі ІV і 2 учням V класу.

Із 17 січня 1951 року було прийнято на роботу Дмитрук Євгенію Степанівну, яка більше 40 років виконувала обов’язки секретаря школи. Вона з любов’ю відносилась до своєї справи. Вся шкільна документація була оформлена вчасно і зразково. В школі працювали 12 гуртків, в тому числі математичний і шахово-шашковий (кер. Горлач М.К.), фізичний і фотографічний (кер.Худолєєва К.П.), кіногурток (кер.Захаров М.І. – інвалід Великої Вітчизняної війни (без руки), балетний (кер. Кокошко З.Я.).

За спогадами Арламовського Юрія Григоровича, 1938р.н., в V-VІ класах в 1949-1951рр. класним керівником був вчитель математики Горлач М.К. Він вмів забезпечити свідому дисципліну учнів на уроках, давав міцні глибокі знання з математики, пояснював новий матеріал зрозуміло і дохідливо, розвивав логічне мислення. Як класний керівник Михайло Карпович приділяв велику увагу згуртуванню дружного учнівського колективу, виховував найкращі якості людини, своїм особистим прикладом, вчив вихованців грати в шахи, організовував екскурсії. Він оформляв приміщення школи до всіх свят та інших урочистих подій. 26 лютого 1951р. Горлача М.К. було призначено класним керівником 5-А класу, а вчитель математики Захаров Мойсей Ілліч став класним керівником 6-А класу. Він вмів також навчити учнів математики, вимагав самостійного виконання домашніх завдань, забезпечував свідому дисципліну на уроках. На виховних годинах часто демонстрував кінофільми тоді,  коли клас за тиждень не отримав ні однієї двійки і не було порушень дисципліни.

Весною 1951р. вчителі та учні посадили міський парк, який став прикрасою нашого міста, місцем відпочинку людей.

З 12 червня 1951р. вчителем фізичного виховання став Фурманов Леонід Юхимович. Кокошко А.С. і Фурманов Л.Ю. – учасники Великої Вітчизняної війни, сповнені великих творчих задумів, енергійні, працьовиті. Вони виховували в учнів силу, хоробрість, виносливість, вдосконалювали їхню спортивну майстерність. Спортсмени школи постійно були призерами районних і обласних змагань.

В 1951р. учні зайняли І місце в районній спартакіаді, а в червні цього року в обласній спартакіаді команда школи посіла ІІІ місце з легкої атлетики. Учениці ІX-X класів в естафетному бігу 4х100м мали І місце. Учні Гриб і Пашуля увійшли в склад збірної команди області.

В 1951-1952н.р. в школі були 18 класів-комплектів, які нараховували 635 учнів, з них в ІІ класі було 46 учнів, VІІІ-Б – 48, VІІІ-А – 47 учнів. Вчителів було майже 25 чоловік. Працювали 4 класи-кабінети: військово-фізкультурний (зав.кабінетом Фурманов Л.Ю.), біологічний (зав.кабінетом Приходько О.Г.), фізичний (зав. Худолєєва К.П.), географічний (зав. Гнатенко М.Д.). Було 14 учнівських гуртків. З 1 жовтня 1951 року вчителем української і російської мови в  V-VІІ класах було призначено Буряченко (Лопатіну) Галину Львівну. З 15 жовтня 1951р. в пришкільному інтернаті було відкрито їдальню. 10 учнів, які жили в інтернаті, було зараховано на харчування, яке розпочалось 29 січня 1952р.

21 жовтня 1951р. було проведено фізкультурний похід учнів VІІ-X класів на дистанцію 15 км та організований збір жолудів. 10 учням  VІІ-VІІІ класів, які назбирали найбільше жолудів, було оголошено подяку. Учень VІІ-А класу Ковтун Павло зібрав найбільше - 6 кг жолудів. Для учнів, які не брали участі в фізкультурному поході, необхідно було організувати такий похід до 2 листопада. А учням, що не були на зборі жолудів, потрібно було також до 2 листопада назбирати по 2 кг жолудів, або 0,2 кг насіння липи, або 0,5 кг насіння гостролистого клену і здати в біологічний кабінет для виконання державного плану перетворення природи.

Напередодні 34-ої річниці Жовтневої революції 13 учням І-VІІ класів, батьки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, були вручені подарунки (одяг і взуття). 5 відмінників І-VІІ класів нагороджено книжками, іншим 74 учням І-X класів оголошено подяку.

13 листопада розпочався опалювальний сезон о 4 годині ранку. Було встановлено норму палива на день: по 25 кг торфу і 0,25 м³ дров на кожну піч. Суворий контроль за витратою палива був покладений на завгоспа школи Константинова Семена Васильовича, який працював в школі з 1950р. по1967р. Техпрацівники приймались на роботу з місячним іспитовим терміном.

3 грудня 1951р. вчителем І-ІV класів почала працювати Андрієнко Параскева Андріївна, яка вчителювала в нашій школі понад 30 років. Вона померла в листопаді 2002р. З 1 квітня 1952р. в V-X класах класні керівники завели “Журнал поведінки учнів”. На кожного учня відводили 2-3 сторінки, де відзначали позитивні та негативні риси характеру учня, особливо порушення “Правил для учнів”. З 10 по 12 квітня було проведено перевідні екзамени для 25 жителів міста, які були неписьменні і малописьменні. Для проведення екзаменів створено 4 екзаменаційні комісії.

15 серпня 1952 року вчителем географії V-ІХ класів було призначено випускницю Київського педагогічного інституту Березовську Елеонору Сергіївну, дочку секретаря райкому партії Гоголь Марії Федорівни. З 24 серпня було введено посаду лаборанта школи. 38 учням, випускникам сільських семирічних шкіл району, було відмовлено у прийомі до 8 класу через вісутність місць.

З 1 вересня 1952 р. вчителем історії  в V класах і біології в 7 класах працював Суханов Дмитро Григорович, який завідував райметодкабінетом. 4 вересня було призначено вчителем математики в 5-7 класах Тарасюк Юлію Дмитрівну.

В 1952-1953н.р. в школі було  18 класів-комплектів, і навчалось 665 учнів. Вчителів – майже 30 чоловік. Члени батьківського комітету працювали в 4 секціях: навчальній (відповідав завуч школи Худолєєв Ф.П.), господарській (завгосп Констянтинов С.В.), культурно-масовій (ст. піонервожата Волкова О.М.), санітарній (шкільний лікар). Наказом по облвно Горлач М.К. був призначений 13 жовтня 1952р. інспектором шкіл райвно. Згідно розпорядження облвно 18 листопада учні VІІІ класів, які прибули з сільських семирічок, розпочали вивчення німецької мови в позаурочний час, щоб забезпечити якісне засвоєння програмового матеріалу при допомозі вчителя Грицюк О.Ф.

Вчителі фізики Худолєєва К.П. і хімії Горлач М.Я. разом з учнями брали активну участь в проведенні І і ІІ туру восьмої Республіканської олімпіади юних фізиків і хіміків в лютому-квітні 1953 року. 2 травня 1953 року футболісти школи під керівництвом Фурманова Л.Ю. – вчителя фізвиховання, в зональних змаганнях виграли І місце.

З 18 червня 1953р. бібліотекарем школи стала Хмілевська Антоніна Казимирівна, яка пізніше працювала вчителькою молодших класів. 3 серпня 1953р. ст.піонервожатою було призначено Войтович Ніну Андріївну, з 15 серпня  вчителем російської мови і літератури 8-10 класів Несесюк Устину Миколаївну, вчителем української мови і літератури 8-10 класів Литвинчук Володимиру Михайлівну, біології – Горох Марію Іванівну, з 1 вересня – вчителем англійської мови Топельєр Ірину Авовну, математики 5-7 класів – Жиганову Галину Григорівну, потім – вчителька СШ №2, з 8 вересня – вчителем математики 9-10 класів Королькевич Раїсу Якимівну.

1 вересня 1953р. став директором школи і завідуючим шкільним інтернатом Романюк Олексій Ісакович, вчитель історії. Вчителі розпочали підготовку до педагогічних читань,  які відбулись в березні 1954р. Кожен вчитель повинен був підготувати доповідь з досвіду своєї роботи.

1 жовтня вчителем історії 5-7 класів був призначений Сич Пилип Іванович, військово-фізичної підготовки Усов Валентин Миколайович. 14 лютого 1954 року були проведені районні змагання з лижної підготовки, на яких учні школи займали І місце. 30-31 березня 1954р. відбувся районний огляд учнівської художньої самодіяльності, школа одержала І місце. 16-20 квітня відбулись обласні змагання велосипедистів, команда нашої школи посіла І місце. 9 травня відбулось районне свято пісні і танцю. Шкільний учительський хор брав активну участь в цьому святі.

10 серпня 1954р. директором став Гартрамф Олексій Олександрович, вчитель хімії. 19 серпня 1954р. бухгалтером школи почала працювати Терехова Лідія Миколаївна, пізніше була головним бухгалтером райво. 20 серпня вчителем 1-4 класів була призначена Гопанчук (Фурманюк) Любов Купріянівна. 1 вересня ст. піонервожата Войтович Н.А. була переведена на посаду вчителя німецької мови 5-7 класів, а ст.піонервожатою було призначено Черняк Ліну Петрівну. Вчителем німецької мови 6-10 класів стала Бублик Надія Іллівна, математики 8-10 класів – Бублик Василь Іванович, тимчасово виконувала обов’язки вчителя 2 класу Демчук Євгенія Василівна. В школі працювало в 1954-1955н.р. понад 30 вчителів. Історію в 8-10 класах з 14.09.1955р. викладала Гіро Аделя Костянтинівна. За наслідками осінніх екзаменів 22 учні 2-9 класів залишено на другий рік.

При школі було створено 5 методоб’єднань вчителів. Методоб’єднанням класних керівників керував директор школи. Були організовані 15 учнівських гуртків, з них гурток по вивчення сільськогосподарських машин (кер. інженер МТС). Займатися в них могли лише учні, які не мали двійок. Заняття гуртків проводились раз на місяць згідно календаря школи. Був створений при школі гурток політграмоти (політосвіти) для техпрацівників. Керівником була Корнійчук Г.Н., старостою – завгосп Константинов С.В.

15 вересня 1954р. була організована шкільна рада під керівництвом директора з метою поліпшення навчально-виховної роботи. До складу входили завуч Худолєєв Ф.П., секретар партійної організації Москаленко Є.І., голова профбюро Сич П.І., секретар вчительської комсомольської організації Березовська Н.С., завгосп Констянтинов С.В., ст.піонервожата Черняк Л.П., бухгалтер школи Терехова Л.М., секретар школи (Дмитрук Є.С.). Засідання ради відбувались щосуботи в кабінеті директора, розглядались різні питання життя школи, звітувались класні керівники, вчителі, інші працівники.

Працював  клуб вихідного дня для учнів 8-10 класів щонеділі з 6 год. вечора. Вчителі виступали з лекціями, доповідями, організовували вікторини, ігри, розваги для своїх вихованців. Керівниками були Кушнір В.І., Несесюк У.М. 26 вересня 1954р. відбулись спортивні ігри між командами Червоноармійського і Козинського районів. Наша шкільна команда зайняла І місце. 10 січня 1955р. були загальні ігри з волейболу і баскетболу в с.Верба. Спортсмени школи знову мали І місце.

Під час зимових канікул особисто директор, класні керівники 10-х класів Несесюк У.М., Худолєєва Н.П. організували екскурсію своїм вихованцям до Кременецького педагогічного інституту. Там викладачі демонстрували учням різні досліди з фізики, ознайомили з навчанням у вузі, ботанічним садом, розповіли про історію учбового закладу та міста.

15 лютого 1955р. директором школи було призначено завуча Худолєєва Ф.П. а з 16 березня тимчасово виконувала обов’язки заступника директора по навчальній частині – Несесюк У.М., вчителька російської мови і літератури, класний керівник 10-А класу. Учні та вчителі фізики Худолєєва К.П., хімік Горлач М.Я. в лютому-квітні 1955р. брали активну участь в 9-ій Республіканській олімпіаді юних фізиків і хіміків. За  досягнуті успіхи в олімпіаді Грамотою Міністерства освіти УРСР і УК КСМУ відзначено учня 10А класу Арламовського Юрія. Він розв’язав задачі І і ІІ турів олімпіади, виготовив креслення і модель Радивилівського круп’яного заводу, описав процес виготовлення гречаної крупи. Такою грамотою була нагороджена учениця 9-В класу Мамон Євгенія.

За досягнення в краєзнавчій роботі та екскурсійно-туристській роботі з учнями Грамотою МО УРСР і УК ЛКСМУ нагороджено вчителя історії Сича Пилипа Івановича, за вивчення рідного краю таку грамоту одержала учениця 10-Б класу Некко Галина.

Вперше за всю історію школи в червні 1955 року 2 випускники були нагороджені медалями: Сапко Ігор (10-А клас) - золотою медаллю, Красюк Валентина (10-Б клас) – срібною. З 72 випускників 10-х класів більша половина закінчила школу з відмінними і добрими оцінками.

З 15 серпня 1955р. вчителем математики 8-10 класів було призначено Савчука Григорія Івановича, російської мови і літератури 8-10 класів Чуліпу Людмилу Іллівну, малювання 1-6 класів Кругляка Михайла Матвійовича.

25 серпня 1955р. директором школи почала працювати Гоголь Марія Федорівна, колишній секретар Червоноармійського райкому партії. З 25 серпня 1955р. вчителем фізики 8-10 класів призначено Борового Георгія Івановича, англійської та німецької мов 5-10 класів Герувольф Діну Панасівну, з 1 вересня – вчителем 1-4 класів Думу Галину Степанівну, Погрібну Надію Мартинівну.

В 1955-1956н.р. школа працювала в складі 23 класів-комплект