| « Квітень 2024 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
Школа в 1944-1967рр. (II)
Шкільний інтернат перейшов в нове приміщення. Тепер там виховувались 30 учнів 8-10 класів. В розклад уроків в 9-10 класах було введено виробниче навчання. Інженери МТС Воликов Л.Ф., Супрун М.І. вивчали з учнями сільськогосподарські машини по 2 години на тиждень в 9кл, 4 години – в 10кл..
У вересні 1956р. розпочалось практичне вивчення цивільної оборони в 8-9 класах. Був організований загін розшуку і винесення потерпілих із учнів 8-9 класів в кількості 125 чоловік. Основними завданнями були розшук, надання першої медичної допомоги, винесення потерпілих на найближчий пункт медичної допомоги, вантаження їх на спеціальний транспорт; допомога органам охорони здоров’я в проведенні санітарно-оздоровчих заходів в школі. Заняття загону розпочались 1 жовтня, у 8-х класах - щосереди на 6-му уроці, в 9-х класах – по понеділках 2 рази в місяць на 7-му уроці. Загін був поділений на 5 санітарних дружин по 5 ланок; 3 чоловіки в кожній ланці. Загальне керівництво здійснювали вчителі військової підготовки Бортник Віктор Арсенович і фізичного виховання Фурманов Леонід Юхимович. Практикувалось в школі виключення учнів з спортивних команд до того часу, поки не виправлять поганих оцінок і не матимуть відмінної поведінки, а також відзначено в наказі по школі класи 2Б, 3Б, 9В, 10Б, в яких не було жодного невстигаючого учня. Вихованцям цих класів оголошено подяку дирекції школи.
17 серпня 1957 року призначено вчителем іноземної мови Станкевич Аллу Павлівну в 5-10 кл., військової справи і фізичного виховання 5-10 класів - Станкевича Геннадія Болеславовича з 1 вересня.
В 1957-1958н.р. працювали майже 40 вчителів. Було встановлено чергування класів по школі. Воно починалося для І-ої зміни з 8 год ранку до 1410; для ІІ-ої зміни – з 1400год до 2010год, черговий клас І-ої зміни о 8 год ранку приймав класні кімнати від чергового техпрацівника, а черговий клас ІІ-ої зміни – від чергового класу І-ої зміни в 14 год дня, перевіряючи класи. Черговий клас ІІ зміни передавав їх черговому техпрацівнику.
З метою закріплення і поширення знань учнів, одержаних на уроках, набуття кращих навиків, розширення світогляду учнів були створені гуртки: юннатів з секціями рослинництва, тваринництва, садівництва і квітникарства; технічного моделювання, літературний, математичний, географічний та драматичний. Заняття проводились двічі на місяць згідно календаря школи. Щомісяця випускалась стінгазета.
Для вивчення передового досвіду 28 вересня 1957р. в Москву на Всесоюзну сільськогосподарську виставку відряджено вчительку біології Кравченко В.І.
Питання чергування класів розглядалось неодноразово на педрадах школи, відзначалось в наказах. Окремі класи позбавлялись права чергування за погану поведінку, санітарний стан і низьку успішність до того часу, поки вони не виправлять всіх цих недоліків.
30 березня 1958р. відбулась районна олімпіада учнівської художньої самодіяльності, вихованці школи знову завоювали І місце.
29 квітня 1958р. була організована екскурсія учнів 10-х класів в м. Львів. 13 сиротам і дітям з малозабезпечених сімей було видано по 30крб. з шкільного фонду всеобучу.
25 серпня 1958р. вчителем біології 5-10 класів було призначено Скоропляс Ганну Андріївну, історії 5 класів - Рябка Павла Калениковича з 1 вересня. З 15 серпня 1958р. директором школи став Дорошенко Петро Іванович, за фахом вчитель російської мови і літератури. Гоголь М.Ф. пішла на пенсію.
1958-1959н.р. педколектив нараховував понад 45 вчителів. В школі продовжувалося введення виробничого навчання: автосправи (кер. Починов Л.І., Плюта Г.П., Голиков В.К.), швейного навчання (кер. Закревський Ф.О.). На виробничих нарадах розглядались різні питання: “Про методичну роботу в школі” (23.10.1958р.), “Про роботу піонерської організації в школі” (11.02.1959р.). Вперше було здійснено розподіл обов’язків між адміністрацією школи на 1958-1959н.р. (наказ по школі №193 від 27.11.1958р.).
З 1939р. на базі школи працювала вечірня школа робітничої молоді. Багато колишніх учнів віком 17-20 і більше років, які закінчили польську школу, навчались в цій школі. В післявоєнні роки школа працювала в ІІІ зміну, яка починалась після 20 год вечора. Частина учнів 7-10 класів, які навчались в денній школі, через різні причини - неуспішність, не сплату за навчання, працю на виробництві - переходили на навчання у вечірню школу.
Директорами школи були Несесюк І.М., Дорошенко П.І., Семеренко В.Ф.(помер в 1993р.), Приступа Н.А.. Вчителі денної школи працювали у вечірній. Приступа Н.А. спочатку працювала старшою піонервожатою, в 1960р. була призначена вчителем української мови і літератури школи робітничої молоді, 1962 до 1967року виконувала обов’язки заступника директора по навчальній частині, в 1967-1971рр – директор.
З середини 60-х років школа була переведена в Будинок молитви Євангельських християн–баптистів (тепер приміщення райвійськкомату), який був конфіскований радянською владою.
З 1967р. вечірня школа працювала на базі середньої школи №2 в ІІІ зміну. Навчались в основному учні СПТУ-26, які закінчили 8 класів, щоб здобути загальну середню освіту. Термін навчання в профтехучилищі був 2 роки. В середині 70-х років училище перейшло на трьохрічне навчання і вечірня школа робітничої молоді закрилась.
У грудні 1958р. в СРСР був прийнятий Закон “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР”. У квітні 1959р. відповідний Закон було прийнято в Україні. У цих документах передбачалась структурна перебудова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення 10-річних середніх шкіл в 11-річні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл однією з масових професій, зміна мовного режиму школи. Стратегічним напрямком у роботі школи у Законі було визначено політехнізацію, зміцнення школи з виробництвом. З цією метою вводилося виробниче навчання, частина занять проводилася на підприємствах, у колгоспах і радгоспах, створювалися учнівські виробничі бригади різного профілю.
В 1959-1960н.р. в школі працювали понад 50 вчителів, з них 9 – виробничого навчання. Учні 9-10 класів вивчали мукомольну справу (кер. Крук П.К.), трактор (Рожков Л.І.), комбайн (Плюта П.Г.), автомобіль (Голиков В.К.), швейну справу (Закревський Ф.О., Братасюк А.О.), столярну (Тацій П.І.). Хлопці 9-10 класів відвідували заняття на комбінаті хлібопродуктів, РТС, меблевій фабриці; дівчата-швеї – в побуткомбінаті.
Для закріплення і розширення знань учнів в школі працювали 11 гуртків, з них хоровий, хореографічний, краєзнавчий, автомобільний, радіо-фото-кіногуртки, спортивні секції з легкої атлетики, спортивної гімнастики і акробатики, футбольна, волейбольна, баскетбольна, стрілецька, шахова, з велоспорту та легкої підготовки.
З 1 вересня 1959р. вчителем української мови і літератури була призначена Зробок Людмила Романівна і лаборантом – Лотовський Євстахій Іванович, випускник школи 1955р.
15 січня 1959р. відбувся всесоюзний перепис населення. Згідно цього перепису в м.Червоноармійську виявлено 12 громадян, які були зовсім неписьменні, або мали досить низький рівень грамотності. 10 вчителів школи були закріплені для навчання неписьменних, малописьменних і комуністів міста. Заняття розпочались 18 листопада 1959р. і вчителі повинні були інформувати про хід навчання 1 і 15 числа кожного місяця дирекцію школи.
За систематичне невиконання “Правил для учнів”, невідвідування уроків, погану успішність окремим учням 5-10 класів дирекція школи оголошувала сувору догану, переводила до паралельного класу, виключала зі школи на 3, 5, 10 днів, 2 тижні, на 1 рік, просила районний відділ освіти перевести учня-порушника до іншої школи району або виключити зі школи без права навчання в інших закладах освіти.
Практикувалось в середині навчального року скорочення класів-комплектів, їх об’єднання. Так, 2 березня 1960 року було розпорядження райвно про скорочення 9-х класів на один комплект, утворення з 7 березня з трьох класів два. Відповідно зменшувалось навантаження вчителів тижневими годинами.
1 лютого 1960р. було створено музичний гурток 1 року навчання гри на баяні та акордеоні при школі з оплатою праці керівника гуртка за рахунок коштів батьків, дітей яких в ньому навчали грати на своїх інструментах. Заняття з кожним учнем проводились 2 рази на тиждень по 30хв., з усіма членами гуртка – уроки з музичної грамоти – 1 год., слухання музики – 1 год. на тиждень. Керівником гуртка був вчитель співів Сердюк Л.І. Першими учнями стали 27 чоловік 9-10 класів. Батьки платили по 25 крб. на місяць за кожного учня. Згідно розпорядження облвно при школі були організовані вчителями консультації для випускників десятих класів минулих років, які бажали навчатися у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах. Вони проводились з 20 квітня 1960р. щоденно, крім неділі.
Через часті міграції населення радянської доби частина учнів прибувала або вибувала із школи.
19-20 вересня 1959р. і 15 травня 1960р. були проведені шкільні спартакіади учнів 5-10 класів з легкої атлетики і велоспорту. На всіх обласних змаганнях з різних видів спорту вихованці школи посідали призові місця.
Відбулись традиційні олімпіади учнівської самодіяльності: шкільна – 3 січня 1960р. і районна – в березні 1960р. Всі загальношкільні заходи відбувалися в спортзалі школи. Цей навчальний рік 4 випускників, а саме Дук Марія, Корсунь Віра, Наліво Ярослав, Солонюк Раїса закінчили з золотою медаллю “За відмінні успіхи в навчанні, праці і за зразкову поведінку”. 18 серпня 1960р. вчителем слюсарної справи у 5-8 класах було призначено Валентюка Анатолія Петровича.
З 25 серпня 1960р. директором школи працювала Зайченко Євдокія Варфоломіївна, вчитель математики. Дорошенко П.І. був директором СШ №2. 25 серпня 1960р. вчителем фізичного виховання 8-10 класів був призначений Кокошко Андрій Семенович, музики і співів – Жиготський Олександр Іванович. В листопаді 1957 року було призначено подружжя Гуменюків: Гуменюк (Душко) Марію Антонівну та Гуменюка Валерія Даниловича – вчителя біології та хімії 5-6 класів. Вони раніше працювали в Сестрятинській семирічній школі. Марія Антонівна була хорошим спеціалістом, вміла навчити дітей математики. Вона була вимоглива, справедлива, любила учнів. Валерій Данилович також добре знав свій предмет, давав міцні глибокі знання учням з біології та хімії, проводив досліди на пришкільній ділянці. Після утворення СШ №2 в 1960р. Гуменюки М.А. і В.Д. перейшли працювати туди. Але Марії Антонівні не довелося довго вчителювати. В 1966р. підступна важка довготривала хвороба забрала її зі школи. Незважаючи на свій стан, вона залишалася в душі оптимістом, люблячою дружиною і матір’ю й дочкою. Вона померла в 1968р. в своєму рідному селі на Черкащині. Валерій Данилович працював в СШ №2 до 1968р., пізніше в Башарівській восьмирічній школі, професійно-технічному училищі. Зараз він на пенсії, проживає в м.Радивилові.
Питання відкриття ще однієї середньої школи неодноразово розглядалось на бюро райкому партії, засіданні облвиконкому і райвиконкому, сесіях обласної і районної Рад народних депутатів. Проте коштів на будівництво нової школи не було ні в районному, ні в обласному бюджеті. Тоді місцева влада вирішила передати під школу реконструйоване приміщення новозбудованого гуртожитку овочесушильно-консервного заводу (тепер там музична школа).
З 1 вересня 1960р. почала працювати СШ №2. Майже половина учнів, вчителів та техпрацівників перейшла в нову школу. В 1960-1961н.р. наша школа працювала в складі 12 класів-комплектів, які нараховували 335 учнів. Їх навчали понад 20 вчителів. В шкільному інтернаті проживали 27 учнів, з них 8 навчались в СШ №2. Під час декретної відпустки директора школи Зайченко Є.В. з 16.09 до 01.01.1967р тимчасово обов’язки виконував завуч школи Худолєєв Ф.П.. В школі був обладнаний радіовузол, яким керував його організатор-лаборант Лотовський Є.І..
31 грудня 1960 р. всі вчителі складали плани індивідуальної роботи по підвищенню політичного рівня і ділової кваліфікації на кожне півріччя. В них необхідно було перебачити: а) озброєння основами марксистсько-ленінського вчення, комуністичної партії; б) піднесення загального культурного рівня (ознайомлення з досягненнями науки, культури, мистецтва, техніки); в) ознайомлення з досягненнями педагогіки, психології і відповідними методиками; г) оволодіння теорією і практикою промислового виробництва.
З 13 по 15 січня 1961р. була проведена шкільна олімпіада з математики в 5-10 класах. До складу журі входили вчителі Савчук П.І., Худолєєва К.П., Королькевич Р.Я.. Під час березневих канікул проходила традиційна районна олімпіада учнівської художньої самодіяльності, на якій вихованці школи знову завоювали І місце. Відзначились учнівський хор (кер. Жиготський О.І.), учасники танцювального (кер. Кокошко А.С.) і драматичного (кер. Несесюк У.М.) гуртків.
У травні 1961р. відбулись кваліфікаційні екзамени для 36 учнів 10-го класу, які протягом двох років вивчали тракторну справу. 24 травня 1961р. шофером-інструктором був призначений Федорович Павло Федорович, який навчав учнів 9-10-х класів практичної їзди під час виробничого навчання. 01вересня 1961р. директором школи було призначено Бурлаку Соломію Купріянівну, колишнього першого секретаря райкому комсомолу, за фахом – вчителя біології.
В 1961-1962н.р. було 11 класів-комплектів, 315 учнів, понад 20 вчителів. Розпочала роботу група продовженого дня в складі учнів 1–4-х класів. Вихователем була вчителька історії 5-7-х класів Христинюк Ніна Антонівна. Учні 1-10 класів вивчали “Правила безпеки руху”. Це питання обговорювалося на класних і загальношкільних батьківських зборах. В зв’язку з організацією централізованої бухгалтерії при райвно було ліквідовано посаду шкільного бухгалтера з 1 лютого 1962р.. Учні школи брали активну участь у святкувані 44-річниці Радянської Армії 23 лютого 1962р. у районному Будинку культури. Особливо відзначились знову вихованці Жиготського О.І., Кокошка А.С., Несесюк У.М., Худолєєвої К.П..
22 серпня 1962р. вчителькою англійської мови 5-11 класів було призначено Марцинковську Зінаїду Іванівну, яка працювала в Сестрятинській восьмирічній школі з 1960 року.
В 1962-1963н.р. в школі було 15 класів-комплектів, 415 учнів, яких навчали 35 вчителів. Учні 9-11 класів на виробничому навчанні вивчали автосправу (кер.Голіков В.К.), швейну справу (кер.Братасюк А.О., Кропаньова Н.С.), механізацію сільського господарства (кер. Маєвський О.Я.), торговельну справу (кер. Поворознік П.Г.), історію піонерської організації (кер. Вінічук Г.В.), практичну роботу з піонерами як старші піонервожаті (кер.ст.піонервожата школи Герчук Г.Д.). З 31 жовтня 1962р. завучем виробничого навчання був Валентюк Анатолій Петрович, потім Горлач Михайло Карпович, колишній інспектор шкіл району з 15 січня 1963 року.
Учні 1-4 класів безкоштовно харчувалися молоком. Кожен школяр одержував склянку молока. Була створена санітарна дружина з 25 учениць 8-10 класів у складі 5 ланок. З 1 січня 1963 року бібліотекарем школи була призначена Грабовська Ніна Іванівна, вихователем шкільного інтернату Малецька Катерина Казимирівна, колишній секретар райкому комсомолу, з 10 січня 1963р. – вчителем німецької мови 5-8 класів Кокошко Зінаїда Яківна, колишній інспектор шкіл райво.
В Україні 1957-1964р.р. під час правління М.С.Хрущова шляхом укрупнення і об’єднання було ліквідовано 164 сільських районів. З 15 січня 1963р. Червоноармійський район увійшов до складу великого Дубнівського району.
Діти з малозабезпечених сімей зараховувались на безкоштовне харчування за рахунок школи. Але коли матеріальні умови сім’ї поліпшувались, тоді учні відлучались з цього харчування. Це стосувалось і тих школярів, які систематично порушували “Правила для учнів” або часто пропускали уроки без поважних причин. Після ХХІІ з’їзду КПРС, який відбувся в 1961 у Радянському Союзі почалося широке впровадження так званих “громадських засад” у різних ланках господарської, політичної, культурної діяльності, в партійних організаціях, радах, редакціях газет.
Дубнівський райво практикував взаємні перевірки шкіл. Для цього залучились інспектори на “громадських засадах”. Ними були і вчителі нашої школи: Бурлака С.К., Худолєєв Ф.П., Горлач М.К., Несесюк У.М., Зробок Л.Р., Савчук Г.І.та інші. Крім того, Бурлака С.К. виконувала обов’язки зав.кабінетом політосвіти.
В травні 1963 року 16 учнів 11-го класу складали екзамен з матеріальної частини, знання правил дорожнього руху і практики з автосправи і їм було присвоєно кваліфікацію автослюсаря. Згідно рішення педради на повторний курс було залишено 3 учні: 1 учень з 5-го класу, 2-ий – 9-го класу; 11 учням 5-9-их класів дали роботу на літо з різних предметів.
Біологи Горлач М.Я., Горох М.І. розподілили конкретні завдання 1-11 класів на навчально-дослідній ділянці під час літніх канікул, дали консультації з практичних знань. А класоводи і класні керівники після повернення з відпустки перевірили, як учні справились із своїми завданями.
В 1963-1964р. школа працювала в складі 16 класів-комплектів, що нараховували 465 учнів, яких навчали понад 35 вчителів. Було 14 гуртків. З 13 вересня 1963р., вчитель німецької мови продовжив свою педагогічну діяльність в нашій школі Вальчук Ананій Миколайович, а з 18 вересня вчителькою 1-4 класів – Береза (Валентюк) Валентина Дмитрівна. Працювала група продовженого дня в складі 35 учнів 5-7 класів, вихователем була Христинюк Н.А.. У 1963р. було введено вивченя курсу суспільствознавства в 9-х класах.
Дирекція школи заборонила учням, які проживали в місті, приїжджати на заняття велосипедом, щоб уникнути нещасних випадків. Дозволялося це лише учням 9-11-х класів, які проживали в навколишніх селах: Опарипси, Бугаївка, Крупець, Срібно, Михайлівка, Немирівка, Батьків, Башарівка, Ситно. Класні керівники опрацьовували з учнями правила вуличного руху. Школярам було категорично заборонено на перервах виїжджати своїми чи позиченими велосипедами на автомагістраль Львів – Київ. Порушників чекали суворі дисциплінарні покарання. Учні брали активну участь у шкільних і районних олімпіадах з математики, фізики, хімії та географії і вигравали призові місця. 9 березня 1964р. за рішенням ЮНЕСКО в світі відзначали 150-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Учні і педколектив до цієї знаменної дати підготували велику художню програму, з якою виступали на шкільних і районних олімпіадах учнівської художньої самодіяльності. Особливо відзначились шкільний хор під керівництвом вчителя співів Сердюка М.І., вихованці вчителів української мови та літератури Зробок Р.Л., Снятовської Я.Г., учасники танцювального гуртка (кер. Кокошко А.С.).
З метою поліпшення виховання учнів, розширення світогляду і підвищення їх культурного рівня, пропаганди політичних і наукових знань в травні 1964 був організований шкільний кінотеатр з числа учнів 6-9-х класів на громадських засадах.
Після проведення перевідних екзаменів рішенням педради було призначено роботу на літо 15 учням, з них 8-ми учням 5-7-х класів, 4-ох - 9-х класів 3-ом - 10-х з різних предметів. Було випущено зі школи 46 учнів 8-х класів і 46 учнів 11-х класів.
В 1964-1965н.р. в школі було 15 класів-комплектів, понад 450 учнів, 35 вчителів. Крім основного приміщення, навчальні класи були розташовані в колишній російській початковій школі, в будинку міської пожежної команди, колишньому Будинку молитви, конфіскованому радянською владою.
Тоді це була вечірня школа робітничої молоді. Класні кімнати були маленькі, а в класі – понад 30 учнів. Тісно, непривітно, опалення – пічне, пахло димом і недогорілим торфом.
Обладнання школи було примітивним: старенькі дерев’яні парти 40–50-х років, поношені стільці, в основному, табуретки.
Після ліквідації району місто стало окраїною Дубнівського району. Районне керівництво більше дбало про Дубно. Знову на порядок дня стало будівництво нового приміщення школи, тому що кількість класів і учнів збільшувалась. Тоді директор школи Бурлака С.К. це питання неодноразово ставила і в обкомі, і облвиконкомі. Там її підтримав голова облвиконкому, депутат Верховної Ради УРСР Новановець С.Д., колишній перший секретар Червоноармійського райкому партії. Він дав рекомендаційний лист і порадив поїхати в Москву, в комітет з житлово-цивільного будівництва Держбуду СРСР, щоб отримати дозвіл на будівництво нової школи і відповідні кошти, тому що область грошей не мала.
У серпні 1965 року Соломія Купріянівна з виготовленою документацією, необхідними паперами і фотографіями старих приміщень школи подалась до Москви. Але там і слухати не хотіли спочатку. Потім після багатьох переконань Бурлаки С.К., направили її в Київ. Документація була виготовлена на будівництво школи на 520 учнів і вже вважалась застарілою.
У Київ Соломія Купріянівна поїхала разом з головою шкільного батьківського комітету Зайцем Іваном Олександровичем. Вони були в комітеті по будівництву Ради Міністрів УРСР. Там вислухали і обіцяли допомогти: дати дозвіл і ввести в план будівництва.
В 1953-1964рр. біологію і хімію в 8-10 класах викладала Горох Марія Іванівна. Вона добре знала свій предмет, вміла забезпечити свідому дисципліну учнів на уроках, давала міцні глибокі знання з біології та хімії, зрозуміло і дохідливо пояснювала новий матеріал, багато працювала на пришкільній ділянці. Як класний керівник Марія Іванівна згуртовувала учнівський колектив, приділяла велику увагу профорієнтаційній роботі, виховувала найкращі якості людини. Пізніше вона викладала хімію в Здолбунівській школі №3. Зараз на заслуженому відпочинку, проживає в м. Здолбунові, в селищі цементників.
В 1963-1966рр. вчителі школи були змушені часто виїжджати в м. Дубно на різні наради, засідання, збори, які відбувалися в райкомі партії, райвиконкомі і райвно.
Учні школи брали активну участь в різних предметних олімпіадах, районних і обласних. А учень 7 класу Плюта Петро (вч. Валентюк А.П.) на обласній олімпіаді з географії виборов І місце і був членом обласної команди на республіканській олімпіаді, завоював ІІ місце серед своїх однолітків.
Навчальний рік закінчили і були випущені зі школи 31 учень 8-ого класу та 42 учні 11-х класів, з них Ковальчук Дмитро (11-Акл), Водяний Дмитро (11-Бкл) нагороджені срібними медалями.
В 1965-1966н.р. школа працювала в складі 15 класів-комплектів, які нараховували майже 470 учнів і навчали їх понад 30 вчителів.
14 вересня 1965р. Бурлака С.К. поїхала в м. Рівне, в будівельно-монтажне управління, де було остаточно вирішене питання про будівництво нової школи. Згодом розпочалось будівництво на місці колишнього міського ринку і городів жителів.
Перші камені фундаменту заклали вчителі і учні 11-го класу (кл. керівник Несесюк У.М.). Заклали у фундамент під спортивним залом пляшку з листом, де написано хто і коли розпочав будівництво.
Учні 9-11 класів продовжували на виробничому навчанні вивчати бухгалтерську справу (кер. Каченюк М.Д.), кравецьку справу (кер. Пацюк Л.В.), автосправу (кер. Маєвський О.Я., Морозюк Ф.С.), піонерську справу (кер. ст.піонервожата Демчик В.Г.).
Заступником директора по виробничому навчанню з 1 вересня 1965р. була призначена Литвинчук Володимира Михайлівна, вчителька української мови і літератури.
Учні 9-11 класів з навколишніх сіл з жовтня 1965р. під’їжджали до школи автобусами безкоштовно згідно постанови Ради Міністрів СРСР.
Була створена комісія по трудових спорах. Від адміністрації членами комісії були Горлач М.К. – секретар парторганізації, Худолєєв Ф.П. – завуч школи. Від профорганізації – Савчук Г.І. – голова місцевого комітету профспілки, Литвинчук В.М. – завуч по виробничому навчанню.
В лютому 1966р. в школі почав працювати молодіжний клуб “Прометей”, яким керував вчитель історії Суханов Д.Г..
На підставі розпорядження Дубнівського райвно з 3 травня 1966р. було припинено виробниче навчання в 10-х класах. Години передбачені на нього, були розподілені між вчителями математики, фізики та історії.
Згідно наказу Міністра освіти УРСР зі школи було випущено одночасно 63 учні 10-х класів і 60 учнів 11-х класів, здійснено знову перехід на 10-річне навчання .
За спогадами Бурлаки С.К. на початку серпня 1966р. вчителі створили 3 виробничі групи з учнів 9-10 класів по 10-12 чоловік для допоміжної роботи під час будівництва нового приміщення школи.
Учні, яким виповнилось 16 років, працювали по 6 годин на день, учні 14-15 років – 4 години. За кожною групою був закріплений вчитель, який здійснював безпосередній нагляд за учнями під час роботи.